Воронина Леся
Леся Воронина (21.03.1955, Київ) – письменниця, журналістка, перекладачка. Народилася в Києві. Навчаючись у школі, зацікавилася українським фольклором, співала у хорі «Гомін», а також захопилася східними двобоями та йогою. 1972 р. вступила на заочне відділення філологічного факультету Київського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчила 1979 р. За роки навчання встигла попрацювати кур’єром у Спілці письменників України, лаборантом у школі, електромонтером на деревообробному комбінаті, екскурсоводом у Музеї народної архітектури та побуту в Пирогово та на багатьох інших роботах. Мандрувала Україною (автостопом) та Польщею (на байдарках). 1987–1991 рр. – редактор відділу літератури та мистецтва журналу «Україна». З 1991 року працювала у дитячому журналі «Соняшник» (з 1992 до 2006 — головний редактор часопису). Нині – автор та ведуча програм на Радіо Культура. Член Спілки письменників України, член Асоціації Українських письменників. Пише для дітей. Літературні псевдоніми: Гаврило Ґава, Ніна Ворон, Олена Вербна, Сестра Лесич. Перекладає з польської мови (твори Станіслава Лема, Славоміра Мрожека, Анни Ковальської, Анни Карвінської, Гелени Бехлерової та ін.) Відзнаки: - Лауреат Всеукраїнської акції «Книжка року» (2004);
- Лауреат Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв і п'єс «Коронація слова» (2005);
- Лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Дитячий Портал» (2006);
- Лауреат конкурсу «Книжка року Бі-бі-сі» (2008);
- Перша премія УІ Московського міжнародного конкурсу «Мистецтво книги» у номінації «Книга для дітей та юнацтва» за книжку «Сни Ганса-Християна» (2009);
- Перша премія Національного конкурсу «Краща книга України 2009», за книжку «Сни Ганса-Християна».
Основні твори: - «Суперагент 000» (1996)
- «Суперагент 000. Нові пригоди» (2000)
- «Таємниця смарагдового дракона» (2001)
- «Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру» (2004)
- «Таємниця пурпурової планети» (2005)
- «Таємне товариство боягузів, або Засіб від переляку №9» (2006)
Почуто від автора: «До літератури – і до дитячої, і до дорослої – ставлюсь дуже добре. Вважаю, що це найгеніальніший винахід людства. Часом мені здається, що світ був би набагато жорстокіший і примітивніший, якби не було книжок. А пишу тому, що вірю – після того, як дитина прочитає мою книжку, їй схочеться зробити щось добре й гарне, і, може, вона навчиться примруженим оком дивитися на себе й на навколишній світ, адже сміх дуже допомагає жити! Взагалі, на мою думку, основне завдання літератури – робити людей кращими. Звичайно, якщо це література справжня, а не фальшива». Книжки видавництва «Грані-Т»: |
2006—2012 Видавництво «Грані-Т»
