Сайт «BBC Україна» опублікував інтерв’ю з педагогом і письменницею Мариною Павленко. Авторка вже відомих і улюблених книг для дітей «Півтора бажання», «Миколчині історії», «Домовичок з палітрою» та «Домовичок повертається» тепер розповідає про сюжет її нової книги «Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів?» Під час своєї педагогічної діяльності письменниця уважно спостерігала за своїми учнями і життєва історія братика і сестрички, що вчилися в одному класі, лягла в основу цієї книги.



 

 

Перше питання «ВВС Україна» було про те, кому передусім адресована книга – лише дітям чи дорослим теж?

– Мабуть, у вашому питанні вже десь і відповідь закладена. Згодна, що дуже важко визначити вікову межу читачів цієї книжки. Вона, мабуть, і доросла, і дитяча водночас. Не можна назвати її тільки дорослою, оскільки мої діти – ось і другокласниця, молодша донечка, прочитала ще в рукописі цю книжку, і старша дочка, якій тепер 17, ще колись в дитинстві теж в рукописі прочитала, – абсолютно сприймали кожен рядок. Читали і дочитували до самого кінця. Вони співчували, вони переймалися героями. Але я думаю, що і такі книжки мають право на існування, і не тільки дорослим таке треба читати, а можливо, варто прочитати в дитинстві, щоби в дорослому віці вже такого не допустити. Тобто, можливо, когось би так вразило те, що відбувається з героями, що у майбутньому у своїй родині такого б не допустили.

– Ви кажете, що ваші діти прочитали цю книгу ще в дитинстві. У вас, я так розумію, двоє дітей, так?

– Так, дві дочки.

– А як давно ви написали цю книжку?

– Написана давненько вона, чесно скажу. Через те, мабуть, вона і не публікувалась, бо не знала для якої аудиторії вона написана. І я дуже вдячна, що врешті знайшлося видавництво, яке ризикнуло і взяло на себе відповідальність видати таку «неоднозначну» книжку.

Вона написана на життєвих враженнях, реальних, з власного мого вчительського досвіду. Хоча, я ж кажу, була прочитана ще в рукописі обом донечкам, і обидві дуже так сприйняли буквально, не треба було нічого не розтлумачувати, не пояснювати, що це нібито текст дорослий.

– Головні герої – Ганнуся і її братик Ромчик – існували у вашому житті?

– Існували і зараз існують. Вже великі, вони дорослі, правда, вони зараз вже виїхали з нашого містечка, але сподіваюся, у них все буде добре. І та вчителька… Мушу визнати, що це, на жаль, я якоюсь мірою, тому що, дійсно, і ті всі помилки… тут я читала, що десь Віра Агєєва натякала, що я тут когось повчаю в цій книжці, але, як на мій погляд, та вчителька сама нерозумна, вона сама не знає, як поводитись в такій ситуації. Якщо вона когось повчає, то повчає вона, скажімо так, недолуго, невміло. Мені навіть донька молодша ось каже: «Мамо, нащо ти ті коржики під кущ поклала? Нащо ти таке зробила?» Я кажу: «Донечко, ну так тоді було, тоді така я була, нерозумна. Ну, так сталося…»

– Але ж ви у книзі пояснюєте, що або ви, або вчителька, – якщо ми по книжці, то вчителька, – дуже насправді сумувала і розуміла, що це якось негарно – класти це печиво, подароване дитиною, під кущик.

– Так, і водночас це зробила! Тобто, тут такий образ суперечливий, далеко не позитивний, далеко неоднозначний.

– А діти, яких ви змальовуєте у книзі, читали ваш рукопис? Ви їм показували?

– Ні, не показувала. Чесно кажучи, я не знаю, як вони би це сприйняли. Можливо, це було б занадто боляче для них.

– А якщо вони побачать зараз в друку?

– Значить, так і буде. Може, треба, щоб побачили врешті-решт. Може, я десь цього на підсвідомості і хочу. Я думаю, що вони сприймуть теж його нормально, тому що обом ним і почуття гумору притаманне, і десь це буде спогад про їхнє дитинство. Трошки сумний, трошки доведеться, може, десь і поплакати, але ці сльози все ж, сподіваюсь, будуть світлими. Бо книга, думаю, написана з любов’ю і про них теж я писала з любов’ю.

Джерело: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/12/111209_book_pavlenko_ie_er.shtml

Павленко Марина Письменниця, викладач
  • Інтерв'ю
  • 12 грудня 2011
  • Новини

  • Тернопільські зустрічі Марини Павленко

    16 листопада видавництво «Грані-Т» та письменниця Марина Павленко відвідали місто Тернопіль. В цей день відбулося 5 зустрічей із тернопільськими школярами, на яких Марина Павленко презентувала свої книги, зокрема: «Миколчині історії», «Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів», «Півтора бажання», «Домовичок з палітрою» та «Домовичок повертається».

  • Марина Павленко: «Де та лінія, котра визначає межу між дитинством і дорослістю в кожній людині?»

    На порталі «Погляд» з’явилося інтерв’ю Лілії Демидюк з авторкою «Граней-Т» Мариною Павленко. Подаємо фраґменти цієї розмови і на нашому сайті.

  • Художниця Яна Гавриш та «Грані-Т» відвідали тернопольську міську дитячу бібліотеку №4

    Тернопільські дитячі бібліотеки завжди гостинно відчиняють свої двері видавництву «Грані-Т». Тепла та затишна атмосфера їхніх читальних залів надихає школярів Тернополя до ближчого знайомства із книгами, письменниками та художниками. 13 жовтня дитяча міська бібліотека №4 та центральна дитяча бібліотека радо зустрічали художницю Яну Гавриш та видавництво «Грані-Т», котре підготувало для їхніх читачів майстер-клас із художнього мистецтва.

  • У Тернополі відбулася зустріч з художницею Яною Гавриш

    28 вересня видавництво «Грані-Т» та художниця Яна Гавриш зустрілися із тернопільчанами у книгарні «Є», де художниця провела майстер-клас для юних поціновувачів мистецтва.

  • «Грані-Т» і художниця Яна Гавриш завітали до Тернополя

    21 вересня видавництво «Грані-Т» завітало до міської дитячої бібліотеки №3 м. Тернополя. Спеціальним гостем зустрічі стала відома тернопільська художниця Яна Гавриш, ілюстраціями якої прикрашена книга Марини Павленко «Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів?». Спершу представник видавництва Тетяна Мельник розповіла учням четвертих класів про Марину Павленко та її книгу, ознайомила аудиторію із широким асортиментом книг, зокрема із творчим доробком Марини Павленко, дитячими культурологічними виданнями та багатьма іншими, які побачили світ у видавництві «Грані-Т».

  • ?:label_theme_aboutusmedia

  • «Добридень» з Леонідом Ушкаловим

    Нещодавно до Києва завітав професор та відомий літературознавець Леонід Ушкалов. Особисто сказати пану Леоніду «добридень» мали можливість слухачі Українського радіо, а саме культорологічної програми «Добридень». Зустріч була присвячена виходу нової книжки Леоніда Ушкалова «Від бароко до постмодерну». Про сакральне і сороміцьке, про бароко, постмодерн, про блондинок у житті Тараса Шевченка і гроші у житті Григорія Сковороди спілкувалась ведуча Аліна Акуленко.

  • Ярослав Грицак: «Громадський рух в Україні нині має десятки потенційних Мартінів Лютерів Кінгів»

    В інтерв’ю газеті «Експрес» вiдомий історик , автор книги «Життя, смерть та інші неприємності» Ярослав Грицак змоделював сценарiї можливих майбутніх подiй в нашій країні. «В Україні можлива нова революція. Адже протестні настрої, які наростають у суспільстві, дуже схожі на ті, що охопили торік арабські країни».

  • Володимир Штанко: «Мене з дитинства цікавила гоголівська таємниця»

    Щоденна всеукраїнська газета «День» на своєму сайті розмістила інтерв’ю Марії Семенченко з молодим художником Володимиром Штанко. Нещодавно стало відомо, що книга «Вечори на хуторі біля Диканьки» з його ілюстраціями потрапила до «Почесного списку» найкращих сучасних книжок для дітей 2012 року. Книга вже має ряд дипломів, але ця перемога для художника все одно стала приємною несподіванкою.

  • Олекса Білобров: «Єдина країна, з якої повертаєшся з полегшенням і трохи не цілуєш землю біля трапа літака, це Афганістан.»

    Нещодавно на сайті «BBC Україна» Віра Агеєва, професор Києво-Могилянської Академії, презентувала книгу видавництва «Грані-Т» «На межі можливого» як одну з 32 видань Довгого списку (претендентів на звання Книги року). Тепер прийшла черга ближче познайомитись з її автором – письменником і колишнім «афганцем» Олексою Білобровим.

  • Галина Ткачук: «Головне — творча енергетика, що живе у світі дитинства»

    Сайт «ВВС Україна» знайомить читачів з молодою письменницею, авторкою книги «Вікно до собаки», Галиною Ткачук. Назва як і сама повість досить дивна і незвична – адже саме таку ціль ставила перед собою письменниця. І вона її досягла! Тож коли книга вже була написана і готувалась до друку, Галина сама здивувалась: «Боже, це ж треба було таке вигадати!»

  • Іван Андрусяк: «Є одна кепська тенденція: дитяча література тепер… модна!»

    На сайті літературної премії «Великий їжак» розпочалось знайомство з членами журі, одним із яких є поет, есеїст, перекладач, улюблений дитячий письменник – автор «бестселерів» Іван Андрусяк. Про творчі «обличчя», найновіші тенденції в дитячій літературі та інші «капості» розпитувала Ольга Купріян.

  • «Доторкнутися до слова»

    На сайті «Друг читача» з’явилася стаття Тетяни Мельник, присвячена благодійному проекту «Граней-Т» «Доторкнутися до слова», в рамках якого побачили світ п’ять дитячих книжок, виданих шрифтом Брайля. Подаємо повністю текст статті.

about/aboutusmediaabout/aboutusmedia/1503